В Укрінформі презентували реконструкцію тисячолітньої української ікони, що належала сину Володимира Великого – чернігівському князю Мстиславу.
Від праху до образу: як відтворили тисячолітню княжу ікону
У столичному просторі Укрінформу презентували унікальну картину — відродження забутого образу. Реконструкція тисячолітньої української ікони, котра належала сину Володимира Великого — чернігівському князю Мстиславу — стала подією, яка об’єднує мистецтво, історію й віру.
Ця ікона зникла ще в XIII столітті, але датується цей образ початком XI століття. Причиною зникнення може бути монгольська навала. Про ікону не лишилося навіть письмових згадок. Але… залишились печатки — крихітні відбитки, на яких вона – цей образ – була зображена. Саме з цього розпочалася наукова і творча мандрівка повернення образу.
Що вдалося відтворити — і як
- Образ було датовано початком XI століття.
- Спершу — аналіз іконографії Києва, Візантії, християнського мистецтва ранніх віків.
- Ключовим елементом стала печатка діаметром лише 25 мм. З неї “читали” положення рук, gesto благословення, точки, що були характерні для того часу.
- Реставратор і іконописець Андрій Комарницький взяв на себе завдання трансформувати історичні знахідки в живий образ — з походженням кольорів, технікою письма, характером ліній.
- Важливо: жест благословення, який зображений на реконструйованій іконі, був доволі рідкісним у XI–XII століттях, і це допомагає підсилити історичну автентичність.
- Персональну відповідальність за наукову частину взяв на себе голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров, який наголосив, що реконструкція — не фантазія, а наслідок “детального аналізу зображувальних джерел плюс інтерпретація печатки”.
Реконструйований образ передадуть до Спасо-Преображенського собору у Чернігові — тобто тієї культової споруди, з якою ця ікона колись могла бути пов’язана.
- Відновлення культурної пам’яті
Те, що майже зникло безслідно, повертається на поверхню. Ікона — це не просто реліквія, це “мовчазна хроніка”, артефакт віри й мистецтва, що зв’язує нас із княжою добою існування Русі-України. - Символ цілісності нації
Реконструкція — це декларація: ми не дамо знищити нашу спадщину. Коли вороги руйнують пам’ятки, ми відповідаємо не лише зброєю, а мистецтвом і наукою. - Інтелектуальний виклик
Працювати з крихітними печатками, історичними аналогіями й мистецьким стилем — це робота, що стоїть на межі археології, історії мистецтва, релігії та реставрації. І вона розвиває нашу наукову спроможність. - Релігійне й духовне значення
Для віруючих це не картина — це образ святості, що повертає зв’язок із стародавньою іконописною традицією України, яка пережила чимало лих.
Вражає глибина наукової роботи, уважність до деталей і той момент, коли мистецтво й історія сходяться в одному кадрі. Коли ти бачиш, як із “глибини часу” виростає лицарський образ — це ніби повернути шматок себе, втрачений поколіннями.
