Розслідувальний відділ BBC встановив двох громадянок Болгарії, які входили до російської шпигунської мережі, що керувалася з території Британії.
Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на BBC.
Дві жінки працювали разом із шістьма громадянами Болгарії, яких засудили за змову з метою шпигунства на користь росії.
Таємничий працівник аеропорту
За висновком журналістів, Цветеліна Генчева, що проживає у столиці Болгарії Софії, використовувала для шпигунської діяльності роботу у цивільній авіації, щоб отримати інформацію про приватні рейси людей, які стали мішенню.
Шпигуни стежили за людьми в літаках, для них були заброньовані сусідні місця, що давало змогу знаходитись настільки близько, щоб побачити, що набирають на мобільних телефонах їхні об’єкти стеження. Зокрема, як повідомили журналісти, агенти на одному з етапів змогли визначити PIN-код для телефону, який належить журналісту Роману Доброхотову.
Генчеву вважають частиною команди, якій доручили нагляд саме за Доброхотовим. Вона була у чатах з трьома особами, які вже засуджені у Британії за цією шпигунською справою – керівником підгрупи Орліном Руссевом, Бізером Джамбазовим і Катрін Івановою.
Також болгарка надавала інформацію про польоти відомого журналіста-розслідувача Христо Грозева і мала завдання стежити також за російським дисидентом Кірілом Качуром.
Журналісти BBC спершу ідентифікували Генчеву через соцмережі. У Facebook вона контактувлала зі згаданими Івановою і Джамбазовим. Далі з’ясувалось, що вона працює в авіалініях. Через профіль у Linkedin журналісти побачили, що вона обіймала посади, пов’язані безпосередньо з продажем квитків.
Також як зачіпку використали інформацію, що на вилучених у Руссева дисках була програма Amadeus, що використовується авіалініями, а Генчева писала у LinkedIn, що є її досвідченим користувачем.
Джерела підтвердили журналістам, що ця пані вже привертала увагу болгарських спецслужб, проте звинувачень їй так і не висунули.
Під час спроб зв’язатися з нею Генчева негайно кинула слухавку, а на листи відмовіла, що не хоче нічого коментувати та не дає дозволу використовувати її ім’я. Вона також прикривалася тим, що нібито недостатньо володіє англійською мовою, хоча у LinkedIn стверджує протилежне.
Жінка у Відні
Дончева допомагала шпигувати за журналістом-розслідувачем Крісто Грозевим у Відні, займаючи квартиру навпроти, де він жив, і використовувала камеру, яка знімала його дім.
Їй платили за проведення антиукраїнської пропагандистської кампанії, яка включала наклеювання наклейок на місцях, зокрема на радянському військовому меморіалі у Відні, і мала на меті зробити так, щоб прихильники України виглядали як неонацисти.
Особу Цветанки Дончевої журналісти також встановили через аналіз соцмереж і дані з розслідування щодо шести членів мережі.
Також журналісти дійшли висновку, що їй доручили шпигунство за кількома австрійськими посадовцями, у тому числі керівником спецслужби Омаром Хаяві-Пірчнером, та журналісткою-розслідувачкою Анною Тальхаммер, яка писала зокрема про російських шпигунів.
Дончеву у грудні затримала австрійська поліція. В документах справи, з якими вдалось ознайомитись журналістам, йдеться, що проти неї є сильні підозри щодо діяльності проти інтересів Австрії, та що жінка зізналася, що почала збір інформації після прохання подруги Вані Габерової – однієї з тих, кого судять у Британії. Та надала їй списки осіб, адреси та фото.
Жінка виправдовується, що її буцімто обманом втягли у шпигунську роботу, спершу розповідаючи про те, що це для студентського проєкту, далі – що для “Інтерполу”, але австрійські слідчі не повірили таким поясненням.
Група, у межах якої працювала Дончева, нібито керувалася деяким Яном Марсалеком з Москви. Докази, вилучені слідством, підтверджують зв’язок також з “британським” керівником групи Руссевим.
