Михайло Драпатий прийшов на посаду головнокомандувача ЗСУ не лише з наміром змінити систему управління армією. Його команда підготувала план війни, який уже кілька тижнів перебуває на розгляді Ради національної безпеки і оборони.
За даними «Української правди», це стратегічний документ, який відповість на головне питання: що саме українська армія повинна зробити для збереження України та в які терміни.
Йдеться не тільки про загальне бачення війни. План містить конкретні питання щодо підходу до оборони. Зокрема, в ньому порушується питання, чи доцільно тримати на першій лінії військових, які виконують функції «очей і вух», але мають обмежені можливості безпосередньо вступати в бій.
Саме відсутність зрозумілої довгострокової стратегії раніше була однією з претензій командирів. У війську неодноразово говорили про потребу розуміти не лише поточні завдання, а й кінцеву мету війни та послідовність дій для її досягнення.
Поки стратегічний документ перебуває на розгляді РНБО, Драпатий уже почав перебудовувати саму систему управління ЗСУ.
Кадрова чистка і повернення відсторонених офіцерів
Одним із перших кроків стало масштабне кадрове перезавантаження. За даними УП, до батальйону резерву перевели кілька десятків офіцерів, серед яких полковники та бригадні генерали.
Серед них — командир 11-го корпусу Олексій Майстренко, командир 19-го корпусу Олександр Бакулін, командувач ракетних військ та артилерії Андрій Маліновський і заступник командувача Сухопутних військ Олександр Нестеренко.
Паралельно Драпатий повернув до системи офіцерів, які за попереднього командування були відсторонені від управління військами.
Зокрема, Сергій Собко став тимчасовим виконувачем обов’язків заступника начальника штабу Генштабу, а Еміль Ішкулов очолив 11-й корпус, який відповідає за оборону Слов’янська та Краматорська.
Посилення ролі десантників у керівництві армією УП пояснює не окремою політичною домовленістю, а передусім кадровим дефіцитом і професійними якостями офіцерів.
До керівних посад також почали просувати молодих командирів бригад.
Відмова від ручного управління
Однією з головних змін Драпатого стало те, що він відмовився від прямого керування бригадами та корпусами.
Головком поставив на систему mission command — управління через командирів нижчого рівня. Тепер Драпатий не повинен безпосередньо втручатися в роботу кожної бригади. Управління здійснюється через угруповання військ та оперативні командування.
Це означає менше мікроменеджменту і більше відповідальності для безпосередніх командирів.
Змінилася і система угруповань військ. Драпатий ліквідував угруповання «Схід», а угруповання «Курськ» приєднав до «Півночі».
Зараз на фронті діють шість угруповань. Чотири з них — «Північ», «Південь», «Захід» та угруповання Об’єднаних сил — існували раніше. Ще два були створені за Драпатого: «Центр» під командуванням Андрія Білецького та «Азов» під командуванням Дениса Прокопенка.
Саме цим угрупованням доведеться працювати на одному з найважчих напрямків — у районі Краматорської агломерації та Добропілля.
Окремо Драпатий скасував рішення про перебування 7-го корпусу ДШВ на Волині та направив його на Запорізький напрямок. Причина — російське накопичення сил біля Гуляйполя.
За даними УП, Росія може намагатися розвинути звідти наступ для охоплення Запоріжжя.
Менше доповідей — більше аналізу
Зміна системи управління вплинула і на щоденну роботу головкома.
Драпатий не заслуховує щодня по кілька годин усіх командирів. Замість постійного контролю за виконанням конкретних завдань він зосереджується на системних і стратегічних проблемах.
Від командирів його цікавить не просто звіт про те, що відбулося, а статистика, аналіз проблем і пошук рішень — зокрема, що необхідно зробити, щоб командир зміг виконати поставлене завдання.
Окремий акцент — цифровізація управління. Драпатий прагне перевести всіх командирів на систему ситуаційної обізнаності «Дельта». За даними УП, частина угруповань військ досі не використовує її повною мірою.
Перерозподіл військ і зміна підходу до штурмовиків
Драпатий також переглянув розподіл особового складу між підрозділами.
Командири не штурмових частин розповідають, що після його приходу відчули більш справедливий розподіл людей. Водночас питання майбутнього окремих штурмових полків поки остаточно не вирішене.
1-й та 475-й штурмові батальйони просили про більш автономний формат роботи, але отримали відмову. Наразі вони залишаються у складі корпусів.
Так само поки немає остаточного рішення щодо того, чи існуватиме окреме командування Об’єднаних сил швидкого реагування.
Ще одна можлива зміна — повернення Командуванню Об’єднаних сил його початкової ролі. За даними УП, розглядається варіант, за якого КОС знову отримає управління всім фронтом, тоді як Генштаб займатиметься стратегічним плануванням, резервами та міжнародною роботою.
Що залишив Драпатому Сирський
УП окремо застерігає від однозначно негативної оцінки попереднього головкома.
Попри критику Сирського з боку окремих співрозмовників видання, Драпатий отримав фронт у значно кращому стані, ніж Сирський успадкував його у 2024 році.
Сирському тоді довелося зупиняти російське просування після падіння Авдіївки в напрямку Покровська. Драпатий же прийшов на посаду на відносно стабілізований фронт, а на окремих ділянках українські сили навіть мали перевагу.
Однією з причин цього УП називає корпусну реформу, запущену ще за Сирського.
Таким чином, Драпатий не починав із нуля. Він отримав уже змінену структуру армії та продовжив її перебудову — але зі своїм підходом до управління.
Головний виклик — війна в небі
Попереду для нового головкома залишається значно складніша проблема — адаптація армії до війни, яка дедалі більше переноситься в повітря.
Росія регулярно атакує українські міста та тилові райони дронами, зокрема новими типами ударних безпілотників. Україні потрібні масштабовані технічні рішення для їхнього виявлення та знищення.
І це питання вже не може чекати завершення внутрішніх реформ.
Драпатий — виходець із Сухопутних військ, його основний бойовий досвід пов’язаний із війною на землі. Тепер перед ним стоїть завдання перебудувати українську армію під війну, де дедалі більшу роль відіграють дрони, повітряна розвідка та удари по тилу.
Тож перші місяці його роботи — це насамперед спроба змінити систему управління, перезібрати кадрову вертикаль і сформувати довгострокове бачення війни.
А ключовий документ цієї стратегії вже кілька тижнів лежить на розгляді РНБО.
