Джерело: УП.
Апостол Андрій Первозванний провістив майбутнє Києва. Згадки про перебування святого Андрія на території сучасного Києва є у “Повісті минулих літ”.
30 листопада християни вшановують День пам’яті апостола Андрія Первозванного. Його називають Первозванним, бо він перший із апостолів став учнем Христа. Для українців він особливо значущий, адже існують давні згадки про те, що саме святий Андрій приніс християнську віру на терени сучасної України.
День ангела Андрія припадає на передріздвяний піст — Пилипівку (15 листопада–24 грудня). У народних традиціях він поєднався з дохристиянським святом Калити, символом боротьби добра та зла і поклоніння сонцю.
Життя апостола
Святий Андрій походив із північної Палестини. Він не мав власної родини, був простим рибалкою, але цікавився духовними питаннями. Спершу він був учнем Іоана Хрестителя. Після хрещення Ісуса в Йордані Іоан Предтеча назвав Його «Агнцем Божим», і Андрій разом з Іваном послідували за Христом.
Брат Андрія, Симон, також став апостолом і отримав ім’я Петро. Ісус покликав їх стати «рибалками людей», і вони залишили все, аби йти за ним.
Місія Андрія на українських землях
Після Вознесіння Христа та зішестя Святого Духа апостоли розійшлися по різних землях. Андрій проповідував у Греції, Константинополі та містах Причорномор’я, а згодом вирушив у Скіфію — на територію сучасної України.
Про його перебування на Київських землях згадується у «Повісті минулих літ»:
“І прибув він (святий Андрій) до гирла Дніпрового, а звідти вирушив угору по Дніпру. І сталося, що він прибув і зупинився під горами на березі. А ранком, уставши, промовив він до учнів, що були з ним: “Бачите ви гори ці? На горах цих засяє благодать Божа, буде місто велике і багато церков здвигне тут Бог”. І піднявся він на гори ці, поблагословив їх, помолився Богу і зійшов з гори цієї, де пізніше виріс Київ“.
Саме на цих горах пізніше виріс Київ, а апостол благословив місце і помолився Богу.
Розп’яття та шанування
Андрія розіп’яли на скісному хресті, який досі називають «андріївським». За легендою, навіть коли правитель Патри наказав його звільнити, святий Андрій знав, що його час зустрічі із Господом настав, і солдати не змогли розв’язати мотузки. На місці розп’яття згодом спорудили собор Святого Андрія Первозванного — найбільший храм у Греції, а його нетлінні мощі зберігаються у різних країнах.
До речі, форма хреста, на якому розіп’яли святого Андрія Первозванного, відрізняється від звичайного — він нагадує римську літеру “X”. Згодом такий хрест увійшов до багатьох гербів і прапорів як Андріївський.
Шанування на Київській землі
Апостола Андрія шанували київські князі. Молодший син Ярослава Мудрого, Всеволод, у хрещенні отримав ім’я Андрій і у 1086 році заснував у Києві Андріївський монастир. Дочка Всеволода, Іоанна, бувала у Константинополі, аби зібрати відомості про перебування апостола на теренах Київської Русі.
На Київській горі, де апостол провістив майбутнє Києва та встановив хрест, смоленський князь Мстислав Романович у 1212 році побудував церкву Воздвиження Чесного Хреста, а згодом її присвятили пам’яті святого Андрія.
Київський собор 1621 року підтвердив апостольське походження християнства на українських землях, назвавши святого Андрія першим архієпископом Константинопольським та Вселенським патріархом.
