Швеція попереджає: Росія може використати острови Балтійського моря для перевірки НАТО
Швеція готується до сценарію, за якого Росія здатна здійснити раптову військову провокацію в Балтійському морі — зокрема шляхом захоплення одного з островів. Такий крок, за оцінками шведського військового керівництва, може бути не масштабною операцією, а демонстративною спробою перевірити єдність і швидкість реакції НАТО.
Про це пише The Times.
Головнокомандувач Збройних сил Швеції Мікаель Клаессон зазначає, що Кремль має можливість у будь-який момент провести обмежену морську атаку. Мета — не стільки військовий результат, скільки політичний ефект: виявити можливі розбіжності серед союзників, особливо на тлі дискусій у США щодо подальшої підтримки європейських партнерів.
До недавнього часу більшість сценаріїв потенційного нападу Росії на країни Альянсу розглядали сухопутні операції на східному фланзі. Однак ситуація змінюється. Європейські стратеги дедалі більше звертають увагу на Балтійський регіон, де ризики ескалації на морі зростають.
Традиційно у військових навчаннях моделюються атаки на великі стратегічні острови — такі як Готланд у Швеції, Борнгольм у Данії чи естонські Хіюмаа та Сааремаа. Втім, за словами Клаессона, фокус може зміститися на значно менш очевидні цілі. У Балтійському морі налічується близько 400 тисяч островів, і навіть захоплення одного з маловідомих може створити серйозний політичний виклик для НАТО.
Шведські оборонні структури вже опрацьовували подібні сценарії. У спільному звіті Збройних сил і Агентства цивільного захисту та стійкості розглядається варіант блискавичної операції Росії із захоплення Готланда — через десант або повітряну атаку з використанням ефекту раптовості.
Додаткову тривогу викликають оцінки розвідки. За даними шведських спецслужб, Росія вже зараз має можливості для проведення обмежених атак поблизу Швеції. У середньостроковій перспективі — приблизно протягом п’яти років — Москва може наростити потенціал до масштабнішої операції із захоплення територій та встановлення контролю над морським і повітряним простором.
Окремо звертається увага на активність Росії в регіоні. Військові дедалі частіше супроводжують танкери так званого “тіньового флоту”, а російські кораблі вже демонстрували агресивну поведінку щодо суден країн НАТО, зокрема наводячи на них озброєння.
Клаессон наголошує: завершення війни проти України може дати Росії можливість перегрупувати сили та переорієнтувати ресурси на північний напрямок. У такому разі Балтійське море стане однією з ключових зон потенційного протистояння.
На цьому тлі Швеція робить ставку на стримування — через посилену військову присутність і готовність швидко реагувати на будь-які провокації. У Стокгольмі вважають, що саме демонстрація сили й рішучості здатна зменшити ризик того, що Кремль наважиться перевіряти Альянс на міцність.
