Попри закон, який дозволяє звільнитись із армії, “Лелека” не може собі це дозволити:

“Я знаю, що хлопці у 18 років поприходили і воюють, захищають країну, а хтось з них у полоні. Я не можу НЕ боротись. Я хочу звільнитись, в мене є можливість. Але не можу.”

Емоційна і щира розповідь “Лелеки” Віктора Лахно – надзвичайно чистої і високоморальної людини. Навіть неможливо зрозуміти, як з таким гострим відчуттям справедливості, глибинним співпереживанням і здатністю зануритись у біду ближнього, чоловік зміг вижити у російсько-фашистських катівнях. Про таких людей зазвичай кажуть: у них “доросла душа” попри вік.