Українсько-американські міждержавні відносини підняли на поверхню прихований раніше значний пласт державних інтересів, а саме – питання володіння правами на надра, які, як відомо, належать народу. Але…

Втім, атмосферне повітря – наше. І це ще добре.

У дослідженні YouControl представлений результат масивного і важливого аналізу – хто ж, насправді, в Україні володіє правами на надра.

Тут ви зустрінете як відомих олігархів, так і прізвища, які ви вперше прочитаєте. Ви побачите тут, як любить у нас народ називати – “бариг”, яких, до речі, у 2019-му населення побороло і “зробило всіх разом”.

Спойлер – Петра Порошенка з його чоколядками ви тут не знайдете. Дивно? Аж ніяк.

Як вчив Геббельс:
“Дайте мені засоби масової інформації і я з будь-якого народу зроблю стадо свиней”

Однак знайдете тут слуг народу та інших осіб, про яких пропаганда вам не розкаже, а також іноземних власників прав користуванням надрами України.

Що цікаво, значна частина спецдозволів сконцентрована в руках корпоративних груп, що мають впливових ключових осіб або осіб, які перебувають під санкціями.

Українська оборонна промисловість запрацювала. Пізніше успішно стартувала і українська ракетна програма. Та не всім українським гнидам це сподобалось. Інформаційну війну за допомогою українського охлосу виграла ерефія.

Через те, що закуплені Міноборони літом цього року 41 вантажні автомобілі підвищеної прохідності вантажопідйомністю від 8 до 12 тонн (МАЗ-631727) не відповідають за багатьма критеріями машинам такого класу, у результаті військові отримали фактично перефарбовані у зелений колір цивільні автомобілі за ціною значно вищою, ніж у вітчизняних виробників.

“Навіть на поштові марки Личаківському суду нема. Служать народу як можуть, вони ж стараються, а їм не дають”, – зазначив політик.

Про дивні результати тендерів і незрозумілу подачу заявок.